повня
по́вня
-і, ж.
1》 Одна з фаз Місяця, коли він обернений до Землі своїм освітленим боком і має вигляд повного круга; повний місяць.
Місяць у повні — повний місяць.
2》 рідко. Надмір почуття.
У повні сил — сповнений сили.
3》 діал. Повний достаток.
Великий тлумачний словник сучасної української мови