Значення в інших словниках
-
позіхи —
-ів, мн. (одн. позіх, -у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. || рідко. Те саме, що зітхання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
позіхи —
ПО́ЗІХИ, ів, мн. (одн. по́зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним – Кесар.
Словник української мови у 20 томах
-
позіхи —
По́зіхи, -хів, -хам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
позіхи —
ПО́ЗІХИ, ів, мн. (одн. по́зіх, у, ч.). Мимовільні поодинокі глибокі дихальні рухи, здійснювані з широко відкритим ротом, а також звуки, що виникають при цьому. Федір позіхнув так, що мало рот йому не роздерся. За ним — Кесар.
Словник української мови в 11 томах
-
позіхи —
По́зіхи, -хів м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Словник української мови Грінченка