Значення в інших словниках
-
Покуття —
Поку́ття іменник середнього роду історичний регіон в Україні
Орфографічний словник української мови
-
покуття —
-я, с. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покуття —
ПО́КУТТЯ, я, с. В українській селянській хаті – куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу... Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (М.
Словник української мови у 20 томах
-
Покуття —
Поку́ття, -ття, -ттю; поку́тський
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покуття —
ПО́КУТТЯ, я, с. В українській селянській хаті — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце біля нього. [Тиміш:] Милості просимо в господу… Дуже, дуже раді, що завітали. Сідайте на покуття (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
-
Покуття —
Покуття, покутя, -тя с. 1) Красный уголъ. Рудч. Ск. II. 27. Закопав під покуттям. Мнж. 59. Посажу батька та на покутті. Чуб. V. 699. Узвар на базар, а кутя на покутє. Ном. № 343. 2) покутє. Страна при Прутѣ, Черемушѣ до Днѣстра какъ сѣверной границы. Kolb. I. 3, 17, 339.
Словник української мови Грінченка