Значення в інших словниках
-
поневолювати —
понево́лювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
поневолювати —
Уярмлювати, закріпачувати, упокорювати, підкоряти, підбивати, робити рабами, накидати ярмо, запрягати в ярмо, сов. закабалювати; док. ПОНЕВОЛИТИ, (кого) о. скувати пута <�кайдани> на кого.
Словник синонімів Караванського
-
поневолювати —
-юю, -юєш, недок., поневолити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. || Ставити кого-небудь у залежність, створювати необхідність діяти певним чином (про що-небудь). 2》 тільки док., заст. Змусити кого-небудь чинити щось проти своєї волі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поневолювати —
ПОНЕВО́ЛЮВАТИ, юю,юєш, недок., ПОНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що. 1. Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. Не вперше бачило [місто] під своїми стінами ворожі навали, що йшли грабувати, поневолювати і спустошувати російську землю (П.
Словник української мови у 20 томах
-
поневолювати —
ПОНЕВО́ЛЮВАТИ кого, що (позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі), ЗНЕВО́ЛЮВАТИ, УЯ́РМЛЮВАТИ (УЯРМЛЯ́ТИ), ЗАКАБАЛЯ́ТИ рідше, ЗАНЕВО́ЛЮВАТИ заст., розм., РАБУВА́ТИ ким, чим, діал.; ПОКРІПА́ЧУВАТИ (робити кріпаком). — Док.
Словник синонімів української мови
-
поневолювати —
ПОНЕВО́ЛЮВАТИ, юю,юєш, недок., ПОНЕВО́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. Позбавляти волі, незалежності, підкоряти своїй владі. Англія століттями поневолювала Ірландію..
Словник української мови в 11 томах