Значення в інших словниках
-
поробляти —
поробля́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
поробляти —
-яю, -яєш і рідко пороблювати, -юю, -юєш, недок., перех., розм. Мати те чи інше заняття, бути зайнятим чим-небудь (уживається перев. у питальних реченнях).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поробляти —
ПОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., що, розм. Мати те чи інше заняття, бути зайнятим чим-небудь (уживається перев. у питальних реченнях).
Словник української мови у 20 томах
-
поробляти —
РОБИ́ТИ (займатися якоюсь справою, діяльністю), ЧИНИ́ТИ, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ), ТВОРИ́ТИ, МОТО́РИТИ розм.; ПОРОБЛЯ́ТИ (ПОРО́БЛЮВАТИ рідше) (перев. у запитаннях). — Док.: зроби́ти, уроби́ти (вроби́ти) розм. учини́ти (вчини́ти).
Словник синонімів української мови
-
поробляти —
ПОРОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ПОРО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Мати те чи інше заняття, бути зайнятим чим-небудь (уживається перев. у питальних реченнях).
Словник української мови в 11 томах
-
поробляти —
Поробля́ти, -ля́ю, -єш гл. Подѣлывать. А що поробляєте, куме? Черк. у.
Словник української мови Грінченка