Значення в інших словниках
-
посірілий —
посірі́лий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
посірілий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посіріти. 2》 у знач. прикм. Який став, зробився сірим, набув сіруватого відтінку. || Зблідлий. || Який посвітлішав перед світанком (про небо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посірілий —
ПОСІРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посірі́ти. Комбриг встав з-за столу, міцніше натягнув на голову посірілого від куряви кашкета (Ю. Бедзик); Охрім Бандура дивився на посірілий від дощів степ (В. Кучер). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
-
посірілий —
СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал.
Словник синонімів української мови
-
посірілий —
ПОСІРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посірі́ти. Комбриг встав з-за столу, міцніше натягнув на голову посірілого від куряви кашкета (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 8); Охрім Бандура дивився на посірілий від дощів степ (Кучер, Чорноморці, 1956, 207).
Словник української мови в 11 томах