посірілий

див. сірий

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посірілий — посірі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. посірілий — -а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до посіріти. 2》 у знач. прикм. Який став, зробився сірим, набув сіруватого відтінку. || Зблідлий. || Який посвітлішав перед світанком (про небо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посірілий — ПОСІРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до посірі́ти. Комбриг встав з-за столу, міцніше натягнув на голову посірілого від куряви кашкета (Ю. Бедзик); Охрім Бандура дивився на посірілий від дощів степ (В. Кучер). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  4. посірілий — СІ́РИЙ (колір, середній між білим і чорним), ПОПЕЛЯ́СТИЙ, ПО́ПІЛЬНИЙ, ПОПЕЛЬНА́СТИЙ рідше, ПОПЕЛА́СТИЙ рідше, ДИМЧА́СТИЙ, ДИ́МНИЙ, ША́РОВИЙ діал., ША́РИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. посірілий — ПОСІРІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до посірі́ти. Комбриг встав з-за столу, міцніше натягнув на голову посірілого від куряви кашкета (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 8); Охрім Бандура дивився на посірілий від дощів степ (Кучер, Чорноморці, 1956, 207). Словник української мови в 11 томах