сірий

I

бурий, вигорілий (рідко), вицвілий, землистий, земляний, злинялий, зозулястенький, зозулястий, зозульчастий, зозульчатий, линялий, мишастий, моругий, мурий, муругий, перепелястий, пісочний, попеластий, попелистий, попелястий, попельнастий, попільний, посірілий, світлосірий, сивий, сивковий, сизий, сизоперий, сіренький, сіресенький, сірісінький, сіросукняний, сірошерстий, сіруватий, сталевий, темносірий, шарий, шпакуватий (темносірий кінь)

Фразеологічні синоніми: сірий, як віл; сірий, як земля; сірий, як каміння (камінь); сірий, як миша; сірий, як паркан; сірий, як сірко (собака); сірий, як сірман (вовк); сірий, як сіроман; сірий, як ароманець (ароманок); сірий, як щур

II

див. буденний; поганий; скромний

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сірий — Сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III] — по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. сірий — (колір між чорним і білим) попелястий, димчастий; (світло-сірий) сталевий. Словник синонімів Полюги
  3. сірий — сі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. сірий — (колір) попелястий, мишастий, сталевий, сріблястий, олив'яний, (з синявою) сизий, (- масть — ще) мурий, моругий, (волос) із сивиною, (- світло) тьмяний, тьмавий, (степ) безбарвний, однотонний, (день) СИВИЙ, (хто) безликий, (- життя) одноманітний... Словник синонімів Караванського
  5. сірий — [с’ірией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
  6. сірий — -а, -е. 1》 Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. || Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям). || Із шерстю, що має барву попелу (про тварин). || у знач. ім. сірий, -рого... Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. сірий — Сивий, сивковий, сизий, мишастий, мурий, попелястий, шарий Словник чужослів Павло Штепа
  8. сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби – зелені, руді і сірі (М. Коцюбинський); – Де моя сіра, шовкова спідниця? .. Словник української мови у 20 томах
  9. сірий — сі́ра сви́та, заст., зневажл. Бідний селянин у дореволюційній Україні. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна, і справжнього вояку (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  10. сірий — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
  11. сірий — Сі́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби — зелені, руді і сірі (Коцюб., II, 1955, 249); — Де моя сіра, шовкова спідниця? .. Словник української мови в 11 томах