скромний

(простий), аскет, наймит, невибагливий, негордий, негордливий, негордовитий, ненав'язливий, некрикливий, непишний, непоказний, непомітний, непрезентабельний, непримітний, ніхто ("А він ніхто!"), непримхливий, пересічний, побігач, приймак (у нар. гуморі), простакуватий, простий, простиня, простолюдець, простолюдин, простяк, середняк, середнячок, сіренький, сірий, сіроптах, сіроптаха, сіряк, сірячок, тихенький, тихий, тихомирний, тихонечка, тихоня, тихонька, тишко

Фразеологічні синоніми: без претензій; зірок з неба не знімає; і водою не помутить; на всі боки приступний; на побіганках; на побігашках; на побігеньках; не вміє себе показати; сіра, як перепеличка (про жін.); тримається в тіні

Приповідки: За старшого, куди пошлють. Непомітний, як прищик під пахвою. Я чоловік маленький

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромний — скро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скромний — Без претенсій, непоказний, НЕВИБАГЛИВИЙ; (- дівчину) цнотливий; (одяг) невишуканий, невигадливий, простий, звичайний; (обід) немудрий, непишний; (розмір) невеликий; (- видатки) незначний; (більше ніж) ІД. заскромний. Словник синонімів Караванського
  3. скромний — -а, -е. 1》 Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. || Який не претендує на особливе становище. 2》 Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв'язний. || Морально стійкий; цнотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я – людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (С. Словник української мови у 20 томах
  5. скромний — НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙ розм.; НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Словник синонімів української мови
  6. скромний — Скро́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я — людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (Вас. Словник української мови в 11 томах