скромний

Значення в інших словниках

1. скромний — Без претенсій, непоказний, НЕВИБАГЛИВИЙ; (- дівчину) цнотливий; (одяг) невишуканий, невигадливий, простий, звичайний; (обід) немудрий, непишний; (розмір) невеликий; (- видатки) незначний; (більше ніж) ІД. заскромний. Словник синонімів Караванського
2. скромний — (простий), аскет, наймит, невибагливий, негордий, негордливий, негордовитий, ненав'язливий, некрикливий, непишний, непоказний, непомітний, непрезентабельний, непримітний, ніхто ("А він ніхто!"), непримхливий, пересічний, побігач, приймак (у нар. Словник синонімів Вусика
3. скромний — -а, -е. 1》 Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. || Який не претендує на особливе становище. 2》 Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв'язний. || Морально стійкий; цнотливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я – людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (С. Словник української мови у 20 томах
5. скромний — НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙ розм.; НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Словник синонімів української мови
6. скромний — Скро́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я — людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (Вас. Словник української мови в 11 томах