скромний

скро́мний

-а, -е.

1》 Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними.

|| Який не претендує на особливе становище.

2》 Стриманий у поводженні, вихований; прот. розв'язний.

|| Морально стійкий; цнотливий.

|| Який свідчить про стриманість у поводженні, вихованість.

3》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має ніяких особливих рис, ознак і т. ін.; не видатний; простий, звичайний.

|| Невигадливий – в оздобленні, оформленні і т. ін.

|| Який не привертає уваги; неяскравий; непоказний.

4》 Недостатній щодо кількості, якості і т. ін.

|| Без претензій на розкіш, багатство і т. ін.

|| Без пишних фраз, без перебільшених оцінок і т. ін.

5》 Невеликий, незначний. Скромний бюджет.

|| Обмежений (про бажання, вимоги і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скромний — скро́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. скромний — Без претенсій, непоказний, НЕВИБАГЛИВИЙ; (- дівчину) цнотливий; (одяг) невишуканий, невигадливий, простий, звичайний; (обід) немудрий, непишний; (розмір) невеликий; (- видатки) незначний; (більше ніж) ІД. заскромний. Словник синонімів Караванського
  3. скромний — (простий), аскет, наймит, невибагливий, негордий, негордливий, негордовитий, ненав'язливий, некрикливий, непишний, непоказний, непомітний, непрезентабельний, непримітний, ніхто ("А він ніхто!"), непримхливий, пересічний, побігач, приймак (у нар. Словник синонімів Вусика
  4. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я – людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (С. Словник української мови у 20 томах
  5. скромний — НЕБАГА́ТИЙ (належний або властивий небагатим людям), НЕЗАМО́ЖНИЙ, БІДНУВА́ТИЙ розм.; НЕЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ (з відсутністю достатніх засобів існування); СКРО́МНИЙ (без претензій на багатство, розкіш і т. ін.). Середина Семенової хати. Словник синонімів української мови
  6. скромний — Скро́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. скромний — СКРО́МНИЙ, а, е. 1. Який не любить підкреслювати свої заслуги, достоїнства і т. ін., хизуватися ними. Про мене склалася така думка, що я — людина надзвичайно скромна, і я боюся своїх читачів розчарувати (Вас. Словник української мови в 11 томах