сірий
сі́рий
-а, -е.
1》 Колір, середній між білим і чорним; барва попелу.
|| Блідий, з відтінком такого кольору (про обличчя, про людину з таким обличчям).
|| Із шерстю, що має барву попелу (про тварин).
|| у знач. ім. сірий, -рого, ч. Тварина сірої масті (про вола, коня, вовка, зайця і т. ін.).
|| Із сивиною (про волосся).
|| Неяскравий, тьмяний.
|| Безбарвний, однотонний.
Сіра речовина [мозку] фізіол. — речовина, яка складається з нервових клітин і в якій містяться нервові центри різних органів.
Сіре тіло — тіло, у якого коефіцієнт поглинання електромагнітних хвиль менший за 1 і не залежить від довжини хвилі.
Сірий список — список шкідливих речовин, які можуть бути скинені в морські та океанські води за міжнародною угодою.
Сіре сукно — сирове, грубе небілене сукно, з якого шили верхній одяг (сіряки тощо).
Сірий папір — папір низької якості.
Сірий ринок — а) неофіційний, неявний ринок; б) неофіційне котирування та обмін цінних паперів за їх очікуваним курсом до офіційного випуску на біржу.
2》 Хмарний, похмурий (про погоду, ранок, день і т. ін.).
3》 перен. Нічим не примітний, невиразний.
|| Позбавлений новизни; одноманітний; беззмістовний.
|| Бідний за змістом (про художній твір, лекцію і т. ін.).
|| Позбавлений виразності, яскравості, оригінальності.
4》 перен., заст. Який належить до непривілейованого класу; простий.
|| Неосвічений, малокультурний.
5》 Уживається як складова частина зоологічних, ботанічних, геологічних, технічних та інших назв, термінів. Сіра вільха.
Сіра куріпка — птах родини фазанових, поширений в лісових і лісостепових зонах Європи і Західної Азії.
Сіра сова — те саме, що неясить.
Сірий кит — морський ссавець підряду беззубих китів.
Сірий папуга — те саме, що жако.
Значення в інших словниках
- сірий — Сірий конець: найгірші учні, що сиділи на останніх місцях [III] — по конець (треба: поконець (169) — край (чого) [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- сірий — (колір між чорним і білим) попелястий, димчастий; (світло-сірий) сталевий. Словник синонімів Полюги
- сірий — сі́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- сірий — (колір) попелястий, мишастий, сталевий, сріблястий, олив'яний, (з синявою) сизий, (- масть — ще) мурий, моругий, (волос) із сивиною, (- світло) тьмяний, тьмавий, (степ) безбарвний, однотонний, (день) СИВИЙ, (хто) безликий, (- життя) одноманітний... Словник синонімів Караванського
- сірий — I бурий, вигорілий (рідко), вицвілий, землистий, земляний, злинялий, зозулястенький, зозулястий, зозульчастий, зозульчатий, линялий, мишастий, моругий, мурий, муругий, перепелястий, пісочний, попеластий, попелистий, попелястий, попельнастий, попільний... Словник синонімів Вусика
- сірий — [с’ірией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і Орфоепічний словник української мови
- сірий — Сивий, сивковий, сизий, мишастий, мурий, попелястий, шарий Словник чужослів Павло Штепа
- сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби – зелені, руді і сірі (М. Коцюбинський); – Де моя сіра, шовкова спідниця? .. Словник української мови у 20 томах
- сірий — сі́ра сви́та, заст., зневажл. Бідний селянин у дореволюційній Україні. — Нам треба з цієї сірої свити готувати і культурного хазяїна, і справжнього вояку (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
- сірий — БЕЗДА́РНИЙ (створений неталановитою людиною), СІ́РИЙ, УБО́ГИЙ підсил. Для всіх чайних, які тільки є в районі, постачає ці бездарні копії (картина І. Словник синонімів української мови
- сірий — Сі́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- сірий — СІ́РИЙ, а, е. 1. Колір, середній між білим і чорним; барва попелу. Несподівано зразу труснуло сніжком, і земля здавалась аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби — зелені, руді і сірі (Коцюб., II, 1955, 249); — Де моя сіра, шовкова спідниця? .. Словник української мови в 11 томах