Значення в інших словниках
-
почування —
почува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
почування —
Почуття, чуття, відчуття; МН. емоції, пристрасті; (чого) передчуття, пречуття.
Словник синонімів Караванського
-
почування —
-я, с. 1》 Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. || Сукупність певних почуттів, що зумовлюють поведінку людини. Батьківські почування. || Зовнішній вияв почуття, що супроводжує якусь дію. || Почуття любові, кохання. 2》 чого. Відчуття, передчуття, завбачення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
почування —
ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, – значить, є частиною психології (І.
Словник української мови у 20 томах
-
почування —
ВІДЧУТТЯ́ (сприймання органами чуття навколишнього світу), ЧУТТЯ́, ВІДЧУВА́ННЯ, ПОЧУВА́ННЯ, ПОЧУТТЯ́ рідше. Дотикові відчуття; Відомо, що будь-який смак складається з чотирьох відчуттів: солодкого, солоного, кислого й гіркого (з журналу)...
Словник синонімів української мови
-
почування —
Почува́ння, -ння; -ва́ння, -ва́нь і -ва́ннів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
почування —
ПОЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Психічний стан людини, зумовлений певними зовнішніми явищами і подіями. Естетика є властиво наука про почування, спеціально про відчування артистичної краси, — значить, є частиною психології (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
почування —
Почува́ння, -ня с. Чувствованіе, чувство.
Словник української мови Грінченка