прикол — Словник синонімів Вусика

прикол — I пр`икол-у, ч. Те саме, що прикіл. II прик`ол-у, ч., жарг. Жарт, розіграш. || у знач. виг. Виражає захоплення, подив, захват і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
прикол — У, ч. 1. Смішна ситуація, жарт, розіграш. Був такий прикол (Єва). Та то ми для хохми, — виправдовувалися вони, — для приколу (В. Даниленко). Ще є прикол: я — народний артист. Гониш? — Гоню, ми народ? («ТНМК»). Або такий прікол. Словник сучасного українського сленгу
прикол — (-у) ч. 1. крим., мол. Жарт, розіграш; дотепний вислів. Сєрому відомі їхні приколи <...> (Є. Пашковський, Безодня); Почалася розмова з тупими приколами (В. Словник жарґонної лексики української мови
прикол — При́кол, -ла м. Небольшой колышекъ, вбитый въ землю. кінь ходить на приколі. Конь пасется, будучи привязанъ на длинной веревкѣ къ колу. Словник української мови Грінченка