Значення в інших словниках
-
припрошувати —
припро́шувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
припрошувати —
і рідко припрохувати, -ую, -уєш і припрошати, -аю, -аєш, недок., припросити, -ошу, -осиш, док., перех., перев. з інфін., розм. Те саме, що запрошувати 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
припрошувати —
ПРИПРО́ШУВАТИ і рідко ПРИПРО́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРИПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., кого, перев. з інфін., розм. Те саме, що запро́шувати 2. Він пригощав гостей.., припрошував їсти, не соромитись (В.
Словник української мови у 20 томах
-
припрошувати —
Припро́шувати, -шую, -шуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
припрошувати —
ПРИПРО́ШУВАТИ і рідко ПРИПРО́ХУВАТИ, ую, уєш і ПРИПРОША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИПРОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех., перев. з інфін., розм. Те саме, що запро́шувати 2. Він пригощав гостей..
Словник української мови в 11 томах
-
припрошувати —
Припро́шувати, -шую, -єш сов. в. припроси́ти, -шу́, -сиш, гл. Припрашивать, припросить. Усякі наїдки та напитки розношує, кожного сам припрошує. Рудч. Ск. II. 163. Ой ми б закусили, як би нас припросили. Грин. III. 504. Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх. Кв. І. 52.
Словник української мови Грінченка