Значення в інших словниках
-
прирозуміти —
прирозумі́ти дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
прирозуміти —
-ію, -ієш, док., розм. Розмірковуючи, додуматися, дійти розумом до чого-небудь; виміркувати, зміркувати, придумати. || Вигадати, надумати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прирозуміти —
ПРИРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Розмірковуючи, додуматися, дійти розумом до чого-небудь; виміркувати, зміркувати, придумати. Треба прирозуміти, як ту бісову машину скасувати (Панас Мирний); Взяти мула було нелегко.
Словник української мови у 20 томах
-
прирозуміти —
ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
прирозуміти —
ПРИРОЗУМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Розмірковуючи, додуматися, дійти розумом до чого-небудь; виміркувати, зміркувати, придумати. Треба прирозуміти, як ту бісову машину скасувати (Мирний, IV, 1955, 244); Взяти мула було нелегко.
Словник української мови в 11 томах
-
прирозуміти —
Прирозумі́ти, -мі́ю, -єш гл. Сообразить, придумать, ухитриться. Мкр. Г. 57. Г. Барв. 507. Воно дурне, а прирозуміло вкрасти. Лебед. у. Якось ловлять (лева)... прирозуміли. Мир. ХРВ. 69.
Словник української мови Грінченка