Значення в інших словниках
-
прохати —
проха́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
прохати —
див. ПРОСИТИ.
Словник синонімів Караванського
-
прохати —
-аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що просити 1), 2), 4), 5). Прохати порятунку. Прохати пробачення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прохати —
ПРОХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, що і без прям. дод. Те саме, що проси́ти 1, 2, 4, 5. Як тому не дати, хто вміє прохати! (прислів'я); На все, що її прохала мати, .. вона одмовляла: – Я хочу Якова бачити!...
Словник української мови у 20 томах
-
прохати —
ПРОСИ́ТИ що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о(об) чім, діал. о що (звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити), ПРОХА́ТИ, ПРОСИ́ТИСЯ з інфін.
Словник синонімів української мови
-
прохати —
Проха́ти, -ха́ю, -ха́єш і проси́ти, прошу́, про́сиш, -сять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
прохати —
Проха́ти, -ха́ю, -єш гл. Просить. Як тому не дати, хто вміє прохати. Ном. № 4473. — на виступці. Указывать на дверь, просить вонъ.
Словник української мови Грінченка