Значення в інших словниках
-
прошак —
проша́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
прошак —
-а, ч., діал. Жебрак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прошак —
ПРОША́К, а́, ч., діал. Жебрак. Приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю (Сл. Б. Грінченка); Попадались й діти-прошаки (Б. Лепкий); Глумиться [Яким] старому й молодому, пакостить прошакові (С. Ковалів).
Словник української мови у 20 томах
-
прошак —
ЖЕБРА́К (людина, яка живе з милостині), СТА́РЕЦЬ, ПРОХА́Ч, СТАРЦЮ́ГА зневажл., КАНЮ́КА зневажл., ТОРБА́Р розм., ТОРБЕ́ШНИК розм., ТОРБОТРЯ́С розм. рідше, ТОРБОТРУ́С розм. рідше, ПРОША́К діал., ДІД діал., ЛА́ЗАР заст. Оксана..
Словник синонімів української мови
-
прошак —
Прошак, -ка м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Словник української мови Грінченка