Значення в інших словниках
-
пустоцвіт —
пустоцві́т іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
пустоцвіт —
-у, ч. Цвіт, який не дає плодів. || перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пустоцвіт —
ПУСТОЦВІ́Т, у, ч. Цвіт, який не дає плодів. З двох тисяч вирощених щеп я відібрав лише сорок благородних. Повикидав дармоїдів, таких, що дають пустоцвіт, бояться морозу, хвороб (К.
Словник української мови у 20 томах
-
пустоцвіт —
Пустоцвіт, -ту м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки.
Словник української мови Грінченка