пустоцвіт
пустоцві́т
-у, ч.
Цвіт, який не дає плодів.
|| перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипустоцві́т
-у, ч.
Цвіт, який не дає плодів.
|| перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.
Великий тлумачний словник сучасної української мови