1. Великий тлумачний словник сучасної мови

пустоцвіт

пустоцві́т

-у, ч.

Цвіт, який не дає плодів.

|| перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустоцвіт — пустоцві́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пустоцвіт — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  3. пустоцвіт — ПУСТОЦВІ́Т, у, ч. Цвіт, який не дає плодів. З двох тисяч вирощених щеп я відібрав лише сорок благородних. Повикидав дармоїдів, таких, що дають пустоцвіт, бояться морозу, хвороб (К. Словник української мови у 20 томах
  4. пустоцвіт — Пустоцвіт, -ту м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки. Словник української мови Грінченка