пустоцвіт

пустоцві́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустоцвіт — див. легковажний Словник синонімів Вусика
  2. пустоцвіт — -у, ч. Цвіт, який не дає плодів. || перен. Людина, яка не приносить користі суспільству, не виправдовує покладених на неї надій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пустоцвіт — ПУСТОЦВІ́Т, у, ч. Цвіт, який не дає плодів. З двох тисяч вирощених щеп я відібрав лише сорок благородних. Повикидав дармоїдів, таких, що дають пустоцвіт, бояться морозу, хвороб (К. Словник української мови у 20 томах
  4. пустоцвіт — Пустоцвіт, -ту м. Пустоцвѣтъ. Коли йде самий пустоцвіт, укинь личака у грядки. Словник української мови Грінченка