підгнилий —
підгни́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
підгнилий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підгнити. 2》 у знач. прикм. Трохи, частково або в якомусь місці гнилий; зіпсований гниттям. 3》 перен. Який морально занепав, розклався.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підгнилий —
ПІДГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до підгни́ти. Подарував [Іван] Мартинові од щирості своєї ожеред торішньої трохи підгнилої та під'їденої мишами соломи на топливо (Грицько Григоренко). 2. у знач. прикм.
Словник української мови у 20 томах
підгнилий —
ПІДГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підгни́ти. Подарував [Іван] Мартинові од щирості своєї ожеред торішньої трохи підгнилої та під’їденої мишами соломи на топливо (Григ., Вибр., 1959, 351). 2. у знач. прикм.
Словник української мови в 11 томах