підгнилий

підгни́лий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до підгнити.

2》 у знач. прикм. Трохи, частково або в якомусь місці гнилий; зіпсований гниттям.

3》 перен. Який морально занепав, розклався.

Значення в інших словниках

1. підгнилий — підгни́лий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. підгнилий — див. гнилий; зіпсований; старий  Словник синонімів Вусика
3. підгнилий — ПІДГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до підгни́ти. Подарував [Іван] Мартинові од щирості своєї ожеред торішньої трохи підгнилої та під'їденої мишами соломи на топливо (Грицько Григоренко). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах
4. підгнилий — ПІДГНИ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до підгни́ти. Подарував [Іван] Мартинові од щирості своєї ожеред торішньої трохи підгнилої та під’їденої мишами соломи на топливо (Григ., Вибр., 1959, 351). 2. у знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах