Значення в інших словниках
-
підкликати —
підкли́кати дієслово доконаного виду підклика́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
підкликати —
I підкл`икатидив. підкликати. II підклик`ати-аю, -аєш, недок., підкликати, -ичу, -ичеш, док., перех. Кличучи, просити кого-небудь наблизитися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
підкликати —
ПІДКЛИ́КАТИ див. підклика́ти. ПІДКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., кого. Кличучи, просити кого-небудь наблизитися. Став він цапа підкликати: – Йди ялинку об'їдати! (І. Нехода); Гопко помітив його і замахав рукою, підкликаючи ..
Словник української мови у 20 томах
-
підкликати —
КЛИ́КАТИ (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), ПОКЛИКА́ТИ розм., ЗВА́ТИ розм.; ГУКА́ТИ, НАГУ́КУВАТИ (голосно); ВОЛА́ТИ (голосно, просячи допомоги); МАНИ́ТИ, ПРИМА́НЮВАТИ (просити підійти, роблячи певні знаки рукою...
Словник синонімів української мови
-
підкликати —
ПІДКЛИ́КАТИ див. підклика́ти. ПІДКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛИ́КАТИ, и́чу, и́чеш, док., перех. Кличучи, просити кого-небудь наблизитися. Став він цапа підкликати: — Йди ялинку об’їдати! (Нех., Казки..
Словник української мови в 11 томах
-
підкликати —
Підклика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. н. п.
Словник української мови Грінченка