Значення в інших словниках
-
розбещувати —
Чи взаємозамінні дієслова розбещувати і розпещувати? Ні, бо передають неоднаковий зміст. Розбещувати – привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. “ – До речі, про твоїх дітей.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
розбещувати —
розбе́щувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розбещувати —
РОЗБЕЩУВАТИ – РОЗПЕЩУВАТИ Розбещувати, -ую, -уєш, розбестити, -ещу, -естиш. Привчати когось до поганих, аморальних звичок; розпускати. – Не спокушайте мене. Ви змій! Ви розбещуєте народ! (О.Довженко); – До речі, про твоїх дітей.
Літературне слововживання
-
розбещувати —
-ую, -уєш, недок., розбестити, -ещу, -естиш, док., перех. 1》 Привчати кого-небудь до поганих, аморальних звичок, робити аморальним; псувати. || Робити нестійким у поглядах, збивати з правильного шляху.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розбещувати —
РОЗБЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., кого, що. 1. Привчати кого-небудь до поганих, аморальних звичок, робити аморальним; псувати. – Ви проповідували крамолу! Ви розбещували нашу молодь! Хто вам дав на це право? (П.
Словник української мови у 20 томах
-
розбещувати —
РОЗПЕ́ЩУВАТИ (псувати когось надмірною увагою до нього, ніжністю, пестощами), РОЗБЕ́ЩУВАТИ підсил., РОЗНІ́ЖУВАТИ, ЗНІ́ЖУВАТИ, БА́ЛУВАТИ, ПА́НЬКАТИ розм., МА́ЗАТИ (МА́ЗЬКАТИ) розм. — Док.: розпе́стити, розбе́стити, розні́жити, зні́жити, розба́лувати.
Словник синонімів української мови
-
розбещувати —
Розбе́щувати, -щую, -щуєш; розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш; розбе́сть, -бе́стіть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розбещувати —
РОЗБЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕ́СТИТИ, е́щу, е́стиш, док., перех. 1. Привчати кого-небудь до поганих, аморальних звичок, робити аморальним; псувати. — Ви проповідували крамолу! Ви розбещували нашу молодь! Хто вам дав на це право? (Кол., Терен..
Словник української мови в 11 томах