Значення в інших словниках
-
розважання —
розважа́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
розважання —
-я, с. Дія за знач. розважати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розважання —
РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. – Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. – Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П.
Словник української мови у 20 томах
-
розважання —
РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. — Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. — Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П. Куліш, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
розважання —
Розважа́ння, -ня с. = розвага.
Словник української мови Грінченка