Значення в інших словниках
-
розвора —
розво́ра іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
розвора —
-и, ж. 1》 Жердина, якою подовжують віз. 2》 зах. Ледащиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розвора —
РОЗВО́РА, и, ж. Жердина, якою подовжують (рідко – укорочують) віз. Звичні до роботи, воли ледь тягли воза, не одне колесо під розворою .. розсипалось (Ю. Збанацький); Іван уперся правою рукою в розвору (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
розвора —
Розво́ра, -ри; -во́ри, -во́р
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розвора —
РОЗВО́РА, и, ж. Жердина, якою подовжують віз. Звичні до роботи, воли ледь тягли воза, не одне колесо під розворою.. розсипалось (Збан., Сеспель, 1961, 446).
Словник української мови в 11 томах
-
розвора —
Розвора, -ри ж. 1) Шестъ для удлиненія воза. см. розворити. 2) Разиня, ротозѣйка, зѣвака. Їхала, мамо, розвора та оглоблею мені в рот. Ном. № 6594. У лемковъ: лѣнивая женщина, только зѣвающая по сторонамъ. Вх. Лем. 462.
Словник української мови Грінченка