Значення в інших словниках
-
розкльовувати —
розкльо́вувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розкльовувати —
-ую, -уєш, недок., розклювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Клюючи, поїдати, розтягувати що-небудь. 2》 Розбивати, пошкоджувати кого-, що-небудь дзьобом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкльовувати —
РОЗКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., кого, що. 1. що. Клюючи, поїдати, розтягувати що-небудь. Горобці розкльовували паруючу купу гною (Григорій Тютюнник); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
розкльовувати —
РОЗКЛЮВА́ТИ (про птахів), РОЗДЗЬО́БАТИ (РОЗДЗЮ́БАТИ). — Недок.: розкльо́вувати, роздзьобувати (роздзюбувати). Не вгадали, що вилетить Орел із-за хмари Замість гуся і розклює Високу тіару (Т. Шевченко); У жостері трапезували дубоноси.
Словник синонімів української мови
-
розкльовувати —
Розкльо́вувати, -кльо́вую, -вуєш; -кльо́вуй, -кльо́вуйте; розклюва́ти, -клюю́, -клює́ш; розклю́й, -клю́йте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розкльовувати —
РОЗКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. 1. Клюючи, поїдати, розтягувати що-небудь. Горобці розкльовували паруючу купу гною (Тют., Вир, 1964, 134); *Образно.
Словник української мови в 11 томах