Значення в інших словниках
-
розкрадати —
розкрада́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
розкрадати —
КРАСТИ, п. розтягати, розволікати, потай розносити; п. ВИКРАДАТИ.
Словник синонімів Караванського
-
розкрадати —
-аю, -аєш, недок., розкрасти і рідко розікрасти, -краду, -крадеш, док., перех. Красти частинами, час від часу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкрадати —
РОЗКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРА́СТИ, РОЗІКРА́СТИ, кра́ду, кра́деш, док., що. Красти частинами, час від часу. Стали називать, що старшини розкрадають казну.
Словник української мови у 20 томах
-
розкрадати —
КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
розкрадати —
Розкрада́ти, -да́ю, -да́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розкрадати —
РОЗКРАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКРА́СТИ і рідко РОЗІКРА́СТИ, кра́ду, кра́деш, док., перех. Красти частинами, час від часу. І гетьманці і петлюрівці, як і їхні хазяїни — німецькі окупанти,— розтягали й розкрадали військове майно (Скл., Легенд.
Словник української мови в 11 томах