Значення в інших словниках
-
розкрадач —
розкрада́ч іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
розкрадач —
-а, ч. Той, хто розкрадає що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкрадач —
РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає, займається розкраданням. – Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
розкрадач —
ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом).
Словник синонімів української мови
-
розкрадач —
РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає що-небудь. — Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу,— наче каменюкою жбурнув [секретар райкому] (Мушк.
Словник української мови в 11 томах