розкрадач

розкрада́ч

-а, ч.

Той, хто розкрадає що-небудь.

Значення в інших словниках

1. розкрадач — розкрада́ч іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. розкрадач — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. розкрадач — РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає, займається розкраданням. – Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. розкрадач — ЗЛО́ДІЙ (той, хто займається розкраданням чиєї-небудь власності), КРАДІ́Й, ШАХРА́Й, РАКЛО́ вульг.; РОЗКРАДА́Ч чого, ТОРБОХВА́Т зневажл. (перев. щодо розкрадання громадської власності); ЗЛО́МЩИК (той, хто здійснює крадіж зі зломом).  Словник синонімів української мови
5. розкрадач — РОЗКРАДА́Ч, а́, ч. Той, хто розкрадає що-небудь. — Будеш відповідати перед судом. Я під захист розкрадачів державного майна взяти не можу,— наче каменюкою жбурнув [секретар райкому] (Мушк.  Словник української мови в 11 томах