Значення в інших словниках
-
розкуйовджений —
розкуйо́вджений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
розкуйовджений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкуйовдити. 2》 у знач. прикм.Безладно розтріпаний, розпатланий (про волосся). || З розтріпаним, розпатланим волоссям. || розм. Розбитий, розсмиканий. Розкуйовджений сніп. 3》 у знач. прикм. Який має вигляд окремих пасом або клаптів (про хмари, туман і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розкуйовджений —
РОЗКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкуйо́вдити. Вона сміялась, розкуйовджене вітром біле волосся надавало їй схожості з кульбабою (І.
Словник української мови у 20 томах
-
розкуйовджений —
КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
розкуйовджений —
Розкуйо́вджений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розкуйовджений —
РОЗКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкуйо́вдити. Вона сміялась, розкуйовджене вітром біле волосся надавало їй схожості з кульбабою (Цюпа, Краяни, 1971, 161); Галстук у нього зав’язаний косо, волосся наче навмисне розкуйовджене...
Словник української мови в 11 томах