розкуйовджений

розкуйо́вджений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкуйовдити.

2》 у знач. прикм.Безладно розтріпаний, розпатланий (про волосся).

|| З розтріпаним, розпатланим волоссям.

|| розм. Розбитий, розсмиканий. Розкуйовджений сніп.

3》 у знач. прикм. Який має вигляд окремих пасом або клаптів (про хмари, туман і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розкуйовджений — розкуйо́вджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розкуйовджений — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
3. розкуйовджений — РОЗКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкуйо́вдити. Вона сміялась, розкуйовджене вітром біле волосся надавало їй схожості з кульбабою (І.  Словник української мови у 20 томах
4. розкуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. розкуйовджений — Розкуйо́вджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. розкуйовджений — РОЗКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкуйо́вдити. Вона сміялась, розкуйовджене вітром біле волосся надавало їй схожості з кульбабою (Цюпа, Краяни, 1971, 161); Галстук у нього зав’язаний косо, волосся наче навмисне розкуйовджене...  Словник української мови в 11 томах