Значення в інших словниках
-
розпаскуджений —
розпаску́джений дієприкметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
розпаскуджений —
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаскудити. 2》 у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розпаскуджений —
РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до розпаску́дити. 2. у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований. Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний ..
Словник української мови у 20 томах
-
розпаскуджений —
РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п'яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М.
Словник синонімів української мови
-
розпаскуджений —
Розпаску́джений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розпаскуджений —
РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпаску́дити. 2. у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований. Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний..
Словник української мови в 11 томах