Значення в інших словниках
-
розпутничати —
розпу́тничати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розпутничати —
РОЗПУ́ТНИЧАТИ, аю, аєш і РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя. – Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай – мало б мені було нужди...
Словник української мови у 20 томах
-
розпутничати —
РОЗПУ́ТНИЧАТИ (жити розпусно), РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, РОЗПУ́СНИЧАТИ, ГРІХОВО́ДИТИ розм., БАХУРУВА́ТИ заст., БЛУДИ́ТИ заст. (вести розпусне статеве життя). — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного! Пий, гуляй, розпутничай — мало б мені було нужди...
Словник синонімів української мови
-
розпутничати —
РОЗПУ́ТНИЧАТИ, аю, аєш і РОЗПУ́ТСТВУВАТИ, ую, уєш, недок. Вести розпутне, аморальне життя. — Зреклася б тебе, допеклого, осоружного!...
Словник української мови в 11 томах