Значення в інших словниках
-
розруха —
Розру́ха: — заворушення [47]
Словник з творів Івана Франка
-
розруха —
розру́ха іменник жіночого роду розвал; незгода
Орфографічний словник української мови
-
розруха —
-и, ж. 1》 Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. 2》 рідко. Перетворення в руїни, руйнування. 3》 заст. Розбрат, незгода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розруха —
РОЗРУ́ХА, и, ж. 1. Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. Розруха, розбрат, хвороби, голод, а головне, в крамницях [Росії] нічого не можна купити, бо всі вони зачинені (Б. Антоненко-Давидович); – Наше місце вдома!...
Словник української мови у 20 томах
-
розруха —
РО́ЗБРАТ (ворожнеча між якимись суспільними групами або окремими особами в державі, в організації тощо), ЧВА́РИ (ЧВА́РА), СВА́РИ, ЗВА́ДА, РО́ЗРУХ, РОЗРУ́ХА заст.; НЕЗГО́ДА, НЕЗЛА́ГОДА, НЕ́ЛАД (відсутність взаєморозуміння); РО́ЗЛАД, РО́ЗБРІД розм.
Словник синонімів української мови
-
розруха —
РОЗРУ́ХА, и, ж. 1. Повний розлад, розвал, перев. у господарстві, економіці країни. В боротьбі проти іноземних інтервентів, на полях битв, у голоді й розрусі створювалася перша в світі Радянська держава (Рад.
Словник української мови в 11 томах