Значення в інших словниках
-
свербигуз —
свербигу́з іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
свербигуз —
-а, ч. 1》 бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих. 2》 розм. Той, хто часто чеше сідниці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
свербигуз —
СВЕРБИГУ́З, а, ч., бот. Рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.
Словник української мови у 20 томах
-
свербигуз —
СВЕРБИГУ́З, а, ч., бот. (Bunias L.). Рід дво— або багаторічних трав’янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.
Словник української мови в 11 томах
-
свербигуз —
Свербигуз, -за м. 1) Часто чешущій задницу. 2) раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.
Словник української мови Грінченка