Великий тлумачний словник сучасної мови

свербигуз

свербигу́з

-а, ч.

1》 бот. Рід дво- чи багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих.

2》 розм. Той, хто часто чеше сідниці.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. свербигуз — свербигу́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. свербигуз — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
  3. свербигуз — СВЕРБИГУ́З, а, ч., бот. Рід дво- або багаторічних трав'янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.  Словник української мови у 20 томах
  4. свербигуз — СВЕРБИГУ́З, а, ч., бот. (Bunias L.). Рід дво— або багаторічних трав’янистих рослин родини хрестоцвітих, листки яких вживають у їжу.  Словник української мови в 11 томах
  5. свербигуз — Свербигуз, -за м. 1) Часто чешущій задницу. 2) раст. Torilis Antrysous Gaert. ЗЮЗО. I. 139.  Словник української мови Грінченка