Значення в інших словниках
-
своєум —
своєу́м іменник чоловічого роду, істота той, хто діє на власний розсуд розм.
Орфографічний словник української мови
-
своєум —
СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи. [Нерей:] Порад! Чи з них було пуття в людей? Розумне слово не для їх ушей. Хоч своєум і попита біди, Держиться він свого ума завжди (М. Лукаш, пер. з тв. Й.-В. Гете).
Словник української мови у 20 томах
-
своєум —
СВОЄУ́М, а, ч., розм. Той, хто діє за власним розсудом, ні на кого не зважаючи.
Словник української мови в 11 томах