серденятко —
серденя́тко 1 іменник середнього роду серце серденя́тко 2 іменник середнього роду, істота кохана, коханий
Орфографічний словник української мови
серденятко —
-а, с. Пестл. до серденя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
серденятко —
СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Б. Грінченко); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (І.
Словник української мови у 20 томах
серденятко —
СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл.
Словник української мови в 11 томах
серденятко —
Серденя, -няти с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. н. п. ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23.
Словник української мови Грінченка