серденятко

СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с.

Пестл. до серденя́.

Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Б. Грінченко);

[Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (І. Котляревський);

Усі очі на його обернулися, усі серденятка іздригнулися (Марко Вовчок);

Зараз промовить [Данило] їй: – Ну, ось і я, серденятко (М. Стельмах);

Поза селом, поза селом Та повезено сіно. А десь моє серденятко Вечеряти сіло (з народної пісні).

Значення в інших словниках

1. серденятко — серденя́тко 1 іменник середнього роду серце серденя́тко 2 іменник середнього роду, істота кохана, коханий  Орфографічний словник української мови
2. серденятко — див. дівчина; кохана; коханий  Словник синонімів Вусика
3. серденятко — -а, с. Пестл. до серденя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. серденятко — СЕРДЕНЯ́ТКО, а, с. Пестл. до серденя́. Воно так боліло, бідне серденятко, в молоденької дівчини (Гр., І, 1963, 266); [Петро:] Я другої не полюбив і любить не буду, Тебе ж, моє серденятко, по смерть не забуду (Котл.  Словник української мови в 11 томах
5. серденятко — Серденя, -няти с. Сердечко. Употребляется преимущественно какъ ласкательное слово. Чуб. III. 166. Вже не чути, не видати мого серденяти, десь у мого серденяти нерідная мати. н. п. ум. серденятко, серденяточко. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному Богу. Мет. 23.  Словник української мови Грінченка