Значення в інших словниках
-
скоробагатько —
скоробага́тько іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
скоробагатько —
-а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
скоробагатько —
СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч. Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш.
Словник української мови у 20 томах
-
скоробагатько —
Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
скоробагатько —
Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.
Словник української мови Грінченка