скоробагатько

СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч.

Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш.

Звичайно, нам сьогодні в суспільстві панує настрій “хто був нічим, той став усім”, людина легко впадає в депресію, спостерігаючи навколо різні потворності – корупцію, нахабство скоробагатьків, брехню політиків (з газ.).

Значення в інших словниках

1. скоробагатько — скоробага́тько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. скоробагатько — див. багатий  Словник синонімів Вусика
3. скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скоробагатько — Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.  Словник української мови Грінченка