Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скоробагатько

Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. скоробагатько — скоробага́тько іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. скоробагатько — див. багатий  Словник синонімів Вусика
  3. скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоробагатько — СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч. Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш.  Словник української мови у 20 томах
  5. скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій.  Словник української мови Грінченка