1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

скоробагатько

Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоробагатько — скоробага́тько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скоробагатько — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоробагатько — СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч. Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш. Словник української мови у 20 томах
  5. скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій. Словник української мови Грінченка