скоробагатько

скоробага́тько

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоробагатько — див. багатий Словник синонімів Вусика
  2. скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоробагатько — СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч. Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш. Словник української мови у 20 томах
  4. скоробагатько — Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій. Словник української мови Грінченка