скоробагатько
скоробага́тько
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скоробагатько — див. багатий Словник синонімів Вусика
- скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скоробагатько — СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч. Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш. Словник української мови у 20 томах
- скоробагатько — Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій. Словник української мови Грінченка