1. Словник української мови у 20 томах

скоробагатько

СКОРОБАГА́ТЬКО, а, ч.

Той, хто швидко розбагатів або прагне швидко розбагатіти (як правило займаючись сумнівним бізнесом); нувориш.

Звичайно, нам сьогодні в суспільстві панує настрій “хто був нічим, той став усім”, людина легко впадає в депресію, спостерігаючи навколо різні потворності – корупцію, нахабство скоробагатьків, брехню політиків (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоробагатько — скоробага́тько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. скоробагатько — див. багатий Словник синонімів Вусика
  3. скоробагатько — -а, ч. Який прагне шкидко забагатіти або вже розбагатів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. скоробагатько — Скоробага́тько, -ка, -кові; -тьки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скоробагатько — Скоробагатько, -ка м. Желающій скоро разбогатѣть, скоро разбогатѣвшій. Словник української мови Грінченка