Словник синонімів Вусика

соромітний

див. нахабний

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. соромітний — соромі́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. соромітний — (- очі) безсоромний; (жарт) непристойний, масний, солоний, стидкий; кн. соромний.  Словник синонімів Караванського
  3. соромітний — -а, -е. 1》 Те саме, що сороміцький. 2》 Який не почуває сорому (у 1 знач.), не соромиться; безсоромний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. соромітний — СОРОМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що соромі́цький. Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (А. Головко); Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  5. соромітний — БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач.  Словник синонімів української мови
  6. соромітний — Соромі́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. соромітний — СОРОМІ́ТНИЙ, а, е. 1. Те саме, що соромі́цький. Хату вимазано дьогтем: паничів срамотно так понамальовано і соромітні слова (Головко, І, 1957, 218); Те соромітне підморгування, що ним почастував Суліман Катерину, буквально її перевернуло (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах
  8. соромітний — Соромітний, -а, -е = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.  Словник української мови Грінченка