Значення в інших словниках
-
спокусливий —
(який спокусами манить до себе) звабливий, звабний, манливий.
Словник синонімів Полюги
-
спокусливий —
споку́сливий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
спокусливий —
Звабливий, знадний, вабливий, привабливий, знадливий.
Словник синонімів Караванського
-
спокусливий —
-а, -е. 1》 Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. 2》 Чуттєво збудливий, звабливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
спокусливий —
СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (О. Десняк); Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
спокусливий —
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...
Словник синонімів української мови
-
спокусливий —
Споку́сливий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
спокусливий —
СПОКУ́СЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. Від них [яблук] линув до кімнати тонкий, спокусливий запах (Десняк, Десну.., 1949, 290); Я не хотів і на мить піддатися спокусливому бажанню залягти на відпочинок (Збан., Ліс.
Словник української мови в 11 томах
-
спокусливий —
Спокусливий, -а, -е Искусительный, соблазнительный. К. Бай. 73.
Словник української мови Грінченка